Генеалогия полка

               

 

СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК (1654-1782) =========================== Полк як адміністративна та військова територія Війська Запорозького почав формуватися після Біляцерківської угоди 1651 року, у зв"язку з інтенсивним заселенням краю покозаченим та козацьким населенням Наддніпрянщини, яке не втрапило до нових реєстрів. Територія майбутнього полку охопила Стародубський повіт Смоленського воєводства та південні волості Мстиславського воєводства Речі Посполитої. Уже в 1653 р. є дані про козацькі підрозділи Стародубщини у складі Чернігівського, Ніжинського та Новгород-Сіверського полків. Останній, до речі, був першою полковою одиницею на цій території. Хоча ще у 1648-1649 рр. згадуються сотники в Почепі. За угодою 1654 року у Переяславі Стародубщина увійшла до складу Ніжинського полку як автономна територія, яку очолював наказний полковник. Прийшовши до влади у 1663 р., Іван Брюховецький провів адміністративну реформу, спрямовану на послаблення величезного Ніжинського полку, де переважали прихильники його політичного опонента, ніжинського полковника Василя Золотаренка. Серед іншого, ним було виділено окрему адміністративну одиницю із Ніжинського полку - Стародубський полк з полковим центром у м. Стародуб (тепер районний центр Брянської області Російської Федерації). Тоді ж, у 1663 р., новий полк нараховував 8 сотень: Мглинську, Новгородську, Погарську, дві Почепські, Стародубську, Топальську і Шептаківську. У 1668 р. Петро Дорошенко, який зайняв Лівобережжя і витіснив І. Брюховецького на південь до Опішні, створив із сотень Ніжинського і Стародубського полків (Новгородської та Шептаківської) Новгород-Сіверський полк. Але новий лівобережний гетьман Дем"ян Многогрішний на початку 1669 р. ліквідував його, відновивши status quo стародубських і ніжинських сотень. 25 травня 1672 р. від Стародубського полку Конотопські статті підписали: полковник Петро Рославець; писар Іван Воробій-Козакевич; обозний Гаврило Дащенко; осавул Василь Юркевич та 8 сотників (...). У 1672 р. гетьманом Іваном Самойловичем у складі полку утворено нову сотню - Бакланську і всього їх стало 9. 1711 р. додалася десята - Новоміська, 1740 р. - Стародубська, 1748 р. дванадцята - Поповогірська, скасована 1750 р. Відтак, коли у вересні 1781 р. указом Катерини ІІ було ліквідовано полково-сотенний устрій Лівобережної України, Стародубський полк складався із 11 сотень, які всі увійшли до відкритого 27 січня 1782 р. Новгород-Сіверського намісництва. Козаків ліквідованого полку включили до окремого 34-го (Стародубського) драгунського полку. У 1763 р. на території полку створено два судові повіти - Стародубський та Погарський, а у 1766 р. три комісарства - Стародубське, Топальське та Новгород-Сіверського. За ревізією 1764 р. в полку було 12 сотень, 7050 виборних козаків, 18 107 підпомічників і 147 629 посполитих. Всього ж за роки існування (1663-1782 рр.) у Стародубський полк входили такі сотні: Бакланська (1672-1782); Мглинська (1663-1782); Новгородська (1663-1668; 1669-1782); Новоміська (1711-1782); Погарська (1663-1782); Поповогірська (1748-1752); Почепська перша (1663-1782); Почепська друга (1748-1782); Стародубська полкова (1663-1782); Стародубська друга (1750-1782); Топальська (1663-1782); Шептаківська (1663-1782). Всього - дванадцять сотень. Сотенними містами були: Баклан (Бакляни), Мглин, Нове Місто, Новгородок, Погар (Погари), Попова Гора, Почеп, Стародуб, Топаль (Великі Топали), Шептаки. Серед адміністрації полку варто виділити знаних в Гетьманщині полковників Миклашевських (двох Михайлів та Петра), Журавок, Івана Скоропадського, Петра Рославця, Григорія Коровку-Вольського. Відомими стали також родини сотників Гудовичів, Судієнків, Рубців, Немировичів-Данченків, Галецьких, Косачів, Єсимонтовських. ================================= Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр.

 

Перепечатано с сайта "История Черниговщины".

 

 

 

 

 

Перепечатано с сайта "Генеалогический форум ВГД "                                                                                                                                                                                                                                                              

 

СТАРШИНА СТАРОДУБСКОГО ПОЛКА

(1648-1782)

                                                                           

====================================

 

 

 

ПОЛКОВНИКИ

 

Коровка Яків Карпович (?-1653; нак.), 

Пашко (1654, нак.), 

Рубан Опанас Яремович (1654.03., 1656 нак.), 

Семенович Андрій (1655.03., нак.), 

Обуйноженко Яків (1657, нак.), 

Золотаренко-Оникієнко Тиміш (1654.06., 1655.05., нак.), 

Яременко Михайло (1655, 1656, нак.), 

Рубець Михайло Іванович (1656, нак.), 

Гуляницький Іван (1656,05., 1657.06.нак.), 

Йосипович Роман (1657.07., нак.), 

Рославець Петро Іванович (1659-1663), 

Рославець Овдій Іванович (1661.07., нак.), 

Петрович Прокіп (1661, нак.), 

Плотний Іван Якович (Терник Іван) (1663.07.-1665), 

Острянин Лесько Микитович (?-1665.17.03.-1667), 

Олексійович Тиміш (1665.04.-1665.05., нак., 1666.01.02., нак.), 

Рубець Михайло Іванович (?-1666-?, нак.), 

Небаба Михайло (1666-1667), 

Рославець Петро Іванович (?-1668.01.-1672.12.), 

Ігнатович (Шумейко) Сава (1672.12.-1673.03.), 

Рославець Петро Іванович (?-1673.11.-1676.06.), 

Дащенко Григорій (1672, нак.), 

Олексійович Тиміш (1673.04., 1676.06., нак.), 

Олексійович Тиміш (1676.28.07.-1678.07.), 

Рубець Михайло Іванович (1676, 1677, нак.), 

Мовчан Федір Лук'янович (?-1678.05.-1678.06.-?), 

Коровка-Вольський Григорій Карпович (?-1678.13.10.-1681.08. -?), 

Асауленко Гнат (1679, нак.), 

Мархоленко Михайло (1680, нак.), 

Самойлович Семен Іванович (?-1682.07.-1685.7.06.), 

Самойлович Яків Іванович (1685.07.-1687.07.), 

Олексійович Тиміш (1686, нак; 1687.07.-1689.08.), 

Мархаленко Михайло (1693.04., нак.), 

Улезько Тиміш Якович (1689.05., нак.), 

Миклашевський Михайло Андрійович (1689.07.-1700-ран. 1702. 02.), 

Завадовський Яків (1690. 02., нак.), 

Колчевський Федір (1695, нак.), 

Чорнолузький Микола Маркович (1692, нак.), 

Силенко Прокіп (1701, 1703-1704, нак.), 

Старосельський Григорій (1703, нак.), 

Завадовський Яків (1703.08., 1704.08-11. нак.), 

Миклашевський Михайло Андрійович (?-1705.02.-1706.03), 

Силенко Прокіп (1706-1707, нак.), 

Скоропадський Іван Ілліч (1706-1708), 

Полубинський Станіслав (1706.07., нак.), 

Соболевський Семен (1708, нак.), 

Силенко Прокіп (1708. 03., нак.), 

Жоравка Лук'ян Іванович (1709-1719), 

Силенко Прокіп (1709, 1710, 1712, нак.), 

Рубець Ілля Іванович (1711, нак.), 

Чорнолузький Іван Маркович (1719, 1722, нак.), 

Галецький Семен (1719, нак.), 

Лизогуб Яків (1721, нак.), 

Миклашевський Андрій Михайлович (1722, нак.), 

Бороздна Іван Лаврінович (1722, нак.), 

Корецький Петро (1722-1723, нак.), 

Березовський Семен (1723, нак.), 

Кокошкін Леонтій (1723.10.-1724), 

Пашков Ілля Іванович (1726.5.04.-1727), 

Бороздна Іван Лаврінович (1724, нак.), 

Миклашевський Степан Михайлович (1725, нак.), 

Миклашевський Андрій Михайлович (з 1729.11.10., нак.), 

правління: Єсимонтовський Опанас, Галецький Семен, Максимович Степан; 

Дуров Олександр Іванович (1730.10.-1734.3.05.), 

Радіщев Опанас Прокопович (1734-1741), 

Ханенко Михайло (1738, нак), 

Максимович Федір Дмитрович (1741.2 3.09.-1756.03.-?), 

Борсук Яким Якимович (1757.23.06.-1759), 

правління: Дублянський Олександр, Миклашевський Петро; 

Карнович Степан Юхимович (?-1762-?),

князь Хованський Юрій Васильович (1763-1767), 

Миклашевський Михайло Андрійович (1769-1778, нак.), 

Завадовський Яків Васильович (1778-1782).

 

ОБОЗНІ ПОЛКОВІ 

 

Дащенко Гаврило Федорович (?-1665.15.05.-1676.02.-?), 

Тимофійович Григорій (?-1678.12.-1683.01.-?), 

Яворський Стефан (?-1686-?), 

Дерев'янко Ісак Ярмолайович (?-1687.07.-?), 

Журман (Турченко) Дмитро Андрійович (?-1688.01.-1702.06.-?), 

Силенко Прокіп (?-1705.05.-1714), 

Іскра Захар Юрійович (1714-1721), 

Силенко Прокіп (1722-?), 

Галецький Семен Якович (1726, нак.), 

Косович Степан (1735, походний), 

Єсимонтовський Опанас Іва¬нович (1728.16.01.-1738.04.-7), 

Ханенко Микола Данилович (1738-1740), 

Юркевич Григорій Трохимович (1741-1757.5.03.), 

Скорупа Павло Григорович (1756-1772), 

Рославець Василь Осипович (1772-1776), 

Лайкевич Кіндрат Павлович (1778-1782).

 

ПОЛКОВА АРТИЛЕРІЯ

ОТАМАНИ: 

Яхонов Григорій (?-1729-?)

 

ОСАВУЛИ: 

Прямиця Филимон, 

Прямиця Кіндрат Филимонович, 

Немирович-Данченко Григорій Микитович (?-1738), 

Кочержинський Степан (?-1747-?).

 

ХОРУНЖІ: 

Колос (?-1690.06.-?), 

Турчин Василь 

 

СУДДІ ПОЛКОВІ

 

Семенович Андрій (1654), 

Петрович Яцько (1655), 

Кімберович Марко Маркович (1660), 

Ходневич Федір (?-1669-?), 

Плотний Іван Якович (1669), 

Кольничий Самійло Іванович (?-1671.09.-?), 

Судієнко Андрій Іванович (?-1670-?), (?-1673-?), 

Абрамович Андрій (?-1674-1675-?), 

Улезько Яків Петрович (?-1676.02.-1678.07.-?), 

Кольничий Самійло Іванович (?-1679.10.-1694.06.-?), 

Пушкаренко Давид Трохимович (?-1696.06.-1699. 08.), 

Завадовський Яків (?-1703.08.-1705.02.-?), 

Ракушка-Романовський Іван Романович (?-1705.05.-1708.05-?), 

Рубець Юрій Ілліч (1709-1713), 

Силенко Прокіп (1709-?), 

Рубець Семен Гнатович (?-1714-?), 

Силенко Прокіп (?-1722), 

Рубець Семен Гнатович (?-1723-1724.4.05.), 

Скорупа Григорій Дем'янович (1724-1725-?), 

Максимович Степан Дмитрович (1725, на місці судді), 

Галецький Семен Якович (1726, нак.), 

Ханенко Микола Данилович (1727.23.12.-1737), 

Старосельський Степан (1728, нак.), 

Єсимонтовський Опанас Іванович (?-1729-?), 

Скорупа Григорій Дем'янович (1730, нак.), 

Рубець Андрій Мойсейович (1737-1754), 

Скорупа Павло Григорович (1741-1756), 

Лобисевич Кирило Кирилович (?-1757-1758), 

Малишевський Петро Якович (1758-1763), 

Лишень Петро Федорович (1764-1766), 

Ко¬сач Петро (1767-1769), 

Дівович Олексій Данилович (1769-1782).

 

ПИСАРІ СУДУ ПОЛКОВОГО 

Єсимонтовський Опанас (?-1725-?), 

Косач Степан Васильович (?-1748.26.05.), 

Гаєвський Григорій Іванович (1748.10.-?).

 

ПИСАРІ ПОЛКОВІ 

 

Антушків Ілля Матвійович (?-1654-?), 

Молявка Яків (?-1656-?), 

Середа, Воробей Іван (?-1669.02.-?), 

Чемерив Гаврило, 

Козанович Іван (?-1672.05.-?), 

Воробей Іван (1672), 

Підгурський Микола Семенович (?-1676), 

Романович Василь (?-1677-?), 

Кроткевич Григорій (1685-1690), 

Давидович Іван, 

Дорошенко Григорій Дорофійович (?-1696-?), 

Покорський Опанас (1698-1707), 

Носикевич-Пригара Гордій Савич (1699.06.-1705.02.), 

Панкевич Остафій (?-1708-?), 

Дублянський Павло (1709-1715), 

Скомпа Григорій (1715-1725), 

Максимович Степан (1729-1730), 

Косовий Федір, 

Юркевич Григорій Трохимович (1734-1741), 

Петрункевич Степан Хомич (1741-1754), 

Губчиць Петро (1754-1757), 

Косач Степан Васильович (1757-1760), 

Малишевський Петро Якович (1758-1763), 

Косач Петро Степанович (1760-1767), 

Федорович Степан Опанасович (1768.4.07.-1778), 

Жданович Іван Васильович (?-1781-?), 

Куницький Василь (1782).

 

СТАРШІ ПОЛКОВІ КАНЦЕЛЯРИСТИ: 

Телесницький Петро Матвійович (1755-1760), 

Короткий Данило (1764), 

Ісаєвич Антон.

 

ОСАВУЛИ ПОЛКОВІ 

 

Кизиченко Єрмила (?-1655.03.-?), 

Липський Іван (?-1657-?), 

Журман Дмитро Андрійович (?-1669.02.-1672-?), 

Щербак Василь Юрійович (?-1669.02.-1676-?), 

Лапа Василь (?-1669.03.-?), 

Рубець Іван Михайлович (?-1686-?), 

Нужний Олексій (?-1675 -1681.06.-?), 

Остапович Іван (?-1676), 

Рубець Іван Михайлович (?-1686-?), 

Щербак Василь Юрійович (?-1686.09.-?), 

Трушенко Яків (Юцько) (?-1687.07.-?), 

Йосип Трохимович (?-1688.01.-?), 

Коровка-Вольський Гнат (?-1690-?), 

Завадовський Яків (?-1693-1703), 

Старосельський Григорій (?-1693-1700-1703), 

Протиченко Артем (?-1701-?), 

Чорнолуцький Іван Маркович (?-1703.05.-1706), 

Галецький Семен Якович (1709-1712), 

Яворський Павло (1711-1731), 

Березовський Семен (1714-1728), 

Яворський Михайло Павлович (2-й; 1716, 1717, 1730-1735), 

Немирович-Данченко Пилип (2-й; 1735. 17.09.-1737), 

Кожуховський-Якимович Степан (1735-1738), 

Немирович-Данченко Гнат (1738.10.01.-1744), 

Малишевський Петро Якович (1741-1757), 

Косач Степан Васильович (1748.26.05.-1750-7), 

Лишень Андрій Тимофійович (1752), 

Лишень Петро Федорович (1757-1763), 

Лобисевич Павло Кирилович (1757-1764), 

Гаєвський Григорій Іванович (1764-1773), 

Панковський Федір (1763-1767), 

Михайловський Григорій (1767), 

Плішко Феодосій Григорович (1778-1782), 

Гаєвський Григорій Григорович (1-й; 1779-1782), 

Соханський Іван (2-й; 1772-1782), 

Максимович Ілля Іванович (1782).

 

ХОРУНЖІ ПОЛКОВІ 

 

Хмелевський Леон Христофорович (?-1650-?), 

Жлудковський Тиміш (?-1654-?), 

Валькевич Василь (?-1661-1672-?), 

Квех Ничипір (прапорщик; ?-1676), 

Юркевич Іван (?-1686-?), 

Василь Михайлович (?-1686.09.-?), 

Улезько Тиміш Якович (?-1687-1688.01.-?), 

Кожуховський Осип Петрович (?-1692-?), 

Юркевич Іван (?-1696.02.-1706-?), 

Кольчевський Данило (?-1706-?), 

Скоробагатий Федір (?-1708-?), 

Немирович-Данченко Пилип Матвійович (?-1708-?), 

Кожуховський-Якимович Степан (?-1708.11.-1730-?), 

Пучковський Степан Якович (?-1709-1710-?), 

Немирович-Данченко Ілля Якович (1720-1734), 

Васильович Омелян (?-1721, прапорщик), 

Немирович-Данченко Федір Семенович (1721.12.07.-?, прапорщик; 1-й; ?-1723.10.-1732), 

Зеленський Іван (2-й; ?-1724-?), 

Велинський Василь Іванович (1727-1740-?), 

Рубець Андрій Мойсейович (1732.9.02.-1737), 

Немирович-Данчен¬ко Гнат (1735.31.01.-1738), 

Косович Степан (1738.15.03.-1740), 

Немирович-Данченко Григорій Микитович (1-й; 1738.16.03 -1760), 

Малишевський Петро Якович (?-1741), 

Кожуховський-Якимович Михайло Григорович (2-й; 1747-1760), 

Гаєвський Григорій Іванович (1760-1763), 

Савицький Григорій Савич (1764.9.08.-1779), 

Малишевський Федір Якович (1762-1769), 

Лайкевич Кіндрат Петрович (1771-1778), 

Кожуховський-Якимович Григорій (1778.12.12.-1780-?), 

Шкрад-Хмелевський Михайло (?-1782), 

Савенко Степан Якович (1782).

 

ОТАМАНИ ГОРОДОВІ 

 

Стась Янович (?-1655.03.-?), 

Тиміш Олексійович (?-1661-?), 

Стороженко Прокіп (?-1662.06.-?), 

Тиміш Олексійович (?-1664. 05.-1676.07.), 

Тиміш Олексійович (?-1681.04.-1687.07.), 

Маркович Станіслав (?-1688.09.-29.12.-?), 

Чорнолузький Микола (?-раніше 1706.06.), 

Полубинський Станіслав (?-1701.01.-1708.02.), 

Голембіовський Степан (?-1709.04.-1715), 

Скоробагатий Федір Сидорович (?-1715.08.-1721.09.-?), 

Єлинський Осип Петрович (?-1722.01.-06.-?), 

Отвиновський Григорій Степанович (?-1723.02.-1725.05.-?), 

Клокоцинський Данило Тимофійович (1726, нак.), 

Озерський Леонтій Осипович (1726.05.-1729. 02.), 

Залеський Ян (1729.29.10-1739.07.), 

Лашкевич Іван Семенович (?-1740.04.-1744.10.-?), 

Клокоцинський Петро (?-1746), 

Велинський Василь Іванович (1746-1748), 

Яськевич Федір (?-1750.09.-1758), 

Рубець Михайло Якимович (1758.23.05.-1767.30. 05.), 

Великошапка Григорій Федорович (?-1762.07.-?).

===========================

 

Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. – Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 104-108.

 

1732 год

 

Старшина полковая

 

Полковник Стародубовский Александр Дуров

Обозний полковий Афанасий Есимонтовский

Судия полковий Николай Ханенко

Асаул полковий Павел Яворский

Хоружий полковий Стефан Якимович

Хоружий значковий Федор Данченко

Коммисар полковий Леонтий Озерский

Атаман городовий Ян Залеский

Асаул артирелии полковой Григорий Данченко

Городничий Иван Луговицкий

 

Бунчуковое товариство

Андрей Миклашевский

Петро Корецкий

Стефан Ширай

Иван Миклашевский

Григорий Гамалея

Иван Гамалея

Максим Корсак

Федор Ширай

Афанас Покорский

Стефан Максимович

Федор Корецкий

Александр Корецкий

Василь Романович

Димитрий Кураховский

Василий Завадовский

Алексей Покорский

Павел Дублянский

Михайло Кголиембовский

Демян Рубец

Михайло Рубец

Григорий Скоруппа

Парфен Пекалецкий

Данило Кутневский

Син его Иван Кутневский

Его же син Василь Кутневский

Андрей Дзевулский

Андрей Гудович

Владимер Ракушка Романович

Максим Турковский

Иван Турковский

Гавриель Владиславич

Федор Случановский

Григорий Бороздна

Николай Бороздна

Иван Бороздна

Базилий Бороздна

Лаврентий Бороздна

Григорий Силевич

Григорий Котляревич

Петро Чарнолузкий

Ян Кголиембовский

Иван Чарнолузкий

Иван Случановский

Василь Жураковский

Николай Бороздна Мглинский

Брат его Михайло и Петро

Василь Гудович

Василь Завадовский

 

Значковое товариство

Игнат Данченко

Василь Косач

Роман Василиев

Яким Рубец

Андрей Соколовский

Роман Кровницкий

Иван Дробязка

Иван Тищенков

Василь Хоменский

Михайло Збитинский

Матвей Добронизкий

Василий Тимонович

Яков Кропивницкий

Петро Манковский

Роман Варивода

Федор Онуфреевич

Семен Громика

Иван Колчевский

Борис Тришатний

Семен Якимович

Василий Добранский

Федор Иванов

Апанас Федор

Андрй Дащенков

Василь Овсеенок

Стефан Шейна

Гаврило Фоминич

Михайло Бодинский

Иосиф Саврицкий

Леон Пилатович

Костантин Ракушка Романович

Овсей Овсеенок

Иван Губчич

Стефан Маркаленко

Григорий Плешко

Леон Карнович

Павел Хромченок

Василий Рубец

Михайло Панкович

Семен Паливода

Игнат Козловский

Иван Григориев Рубец

Иван Ломака

Михайло Ломака

Иван …зка

Матфей Сухонский

Иван Паливода

Евхим Хоменский

Иосиф Данченко

Петро Шаркевич

Иосиф Костантинович

Тимофей Юрский

Петро Малешевский

Мойсей Грушинский

Кузма Побожий

Михайло Якимович

Иван Неровний

Яков Марковский

Роман Гора

Яков Булашевич

Данило Зеневич

Николай Юркевич

Григорий Базилевич

Андрей Кремский

Давид Шейна

Пантнлимон Юркевич

Иван Березовский

Иван Степанов

Иван Иванович Стефанов

Евстафий Михайлович

Кирило Панюшка

Кирило Коноваленок

Радион Янченок

Петро Косач

Никифор Писоцкий

Федор Матановский

Яков Силевич

Василий Варавский

Василий Варавский

Данило Клоконецкий

Михайло Янджул

Василий Бишевский

Андрей Рубец

Лукян Василевич

Иван Шепелич

Василий Лисеневич

Яков Скоробогатий

Никита Скоробогатий

Иван Чернявский

Григорий Толстикевич

Стефан Староселский

Тимофей Зенченок

Стефан Гудович

Кузма Колчевский

Иван Яворский

Лукян Яворский

Григорий Яворский

Иван Гуляницкий

Петро Костяненок

Стефан Костяненок

Стефан Панкевич

Семен Великосович

Мойсей Рубец

Иван Михновский

Иван Елинский

Емелян Смолевицкий

Син его Мойсей

Семен Ходневич

Леон Зенченко

Яков Зенченко

Стефан Зенченко

Игнат Денисов

Иосиф Овсеенок

Демян Машкевич

Яков Семенов

Костянтин Рубец

Семен Отвеновский

Павел Сочинский

Алексей Кголиембиовский

Стефан Березовский

Андрей Щербаченок

Яков Котляренок

Петро Рубец

Василь Смолевицкий

Стефан Сейнович

Михайло Староселский

Стефан Аксанович

Иван Карнович

Иосиф Рославец

Александер Терайковский

Василь Карнович

Григорий Козлов

Григорий Козлов

Игнатий Харманский

Данило Великосович

Андрей Шервицкий

Стефан Есимонтовский

Василий Есимонтовский

Федор Зубрицкий

Максим Гетун

Роман Подгаецкий

Леонтий Сорока

Матвей Шулга

Иван Федоровский

Григорий Онуфреев

Евтихий Данченко

Онуфрий Романов

Василий Половченок

Леонтий Кгалецкий

Иван Глебунский

Евсевий Черековец

Максим Пучковский

Федор Варнавицкий

Есиф Варнавицкий

Ерий Варавский

Михайло Суличич

Федор Гора

Лукян Карнович

Сава Щерба

Исак Щерба

Иосиф Щерба

Флор Козлов

Иван Зубрицкий

Стефан Косович

Иван Данченок

Илия Пугачевский

Клим Шейна

Иван Ждановский

Петро Климович

Мануйло Зеневич

Антон Дон

Петро Скоробогатий

 

Канцеллярия Стародубовская

Писар судовий Стефан Косач

 

Канцеляристи

Петро Тоцкий

Григорий Полетика

Иван Роговский

Сила Самоцвет

Роман Висоцкий

Данило Короткий

Яков Рутинский

Роман Козимеров

Елисей Денисович

Максим Шейна

 

Музика войсковая

Трембачи

Лаврин Самуйлов

Дмитро Михайлов

Андрей Александров

Евстафий Степанов

Яков Иванов

 

Довбиш Федор Демянов

Сурмач Семен Матвеев

Иван Дембовский

 

Служители алтилерии полковой пушкари слюсари и армаши

Атаман Иосиф Лавренов

Стефан Кондратов

Демян Пригара

Мелетий Верезомский

Иосиф Верезомский

Василь Верезомский

Мойсей Мокеев

Григорий Герасимов

Артем Степанов

Парфен Степанов

Васко Шевейний

Данило Темний

Петро Темний

Никифор Гелмухович

Кузма Ларченок

Данило Ларченок

Василь Марченок

Фома Мелешков

Наум Ларионов

Иван Пропойский

Дмитро Григориев

Борис Юханов

Кирило Тимошевский

Стефан Петров

Спиридон Курилов

Григорий Федоров

Тимофей Давидов

Гаврило Кирилов

Михей Григориев

Григорий Юханов

Алексей Юханов

Савка Левонов

 

Полковие рибалки

Иван Шкроб

Кирей Минин                                  перепечатано с сайта -"Генеалогический форум ВГД"

Комментарии

Семен Галецкий

С 1728 по 1730 год пост полковника Стародубского с перерывами занимали Афанасий Есимович, Семен Галецкий и Степан Максимович. Иными словами, в полку было установлено коллегиальное правление. В то время подобным же образом было организовано управление Гадяцким, Переяславским и Черниговским полками.
Наиболее известным из них был «генеральный бунчужный войска Запорожского», один из образованнейших людей Малороссии XVIII, Семен Галецкий, получивший образование в Киевской Могилянской академии и, по отзывам современников, прекрасно владевший языком и слогом того времени. В 1700 году он поселился в Погаре и, женившись на внучке Бакланского сотника Терентия Ширая, получил должность значкового товарища Стародубского казачьего полка. Будучи человеком пробивным, Галецкий в начале 1706 года был уже Погарским наказным сотником, а в начале 1707 года – Стародубским полковым есаулом. В 1712 году он занял более почетное место – Погарского сотника (правду говорят, что лучше быть первым в деревне, чем вторым в городе), а через 10 лет, по указу Сената получил уряд новгород-северского сотничества. Осенью 1723 года по поручению наказного гетмана Малороссии Полуботка Галецкий отвозил в Петербург известные «Коломацкие челобитные», за что был арестован и по приказу Петра I посажен вместе с другими участниками в Петропавловскую крепость. Через год ему удалось оправдаться, причем настолько, что 1724 году он даже получил должность стародубского сотника и был отпущен на родину.
Галецкий в 1719, 1725, 1726 годах «рулил» Стародубским полком в качестве наказного полковника. В 1726 году совмещал уряды сотничества, полкового обозничества и судейства, и в 1728 – 1730 годах, после смещения полковника Ильи Пашкова, как уже указывалось, вместе с Афанасием Есимонтовичем и Степаном Максимовичем, управлял Стародубским полком.
В 1730 году Галецкого сменил полковник «из отставных майоров» Александр Дуров /1730-1734/. Первым его шагом была попытка добиться, чтобы старшина прекратила скупку земель у казаков и крестьян. Ознакомившись с положением дел в полку, Дуров информировал гетмана о том, что от сотников всех сотен полка, а также урядников «майстрату стародубовского и из ратуш погарской и мглинской» получены письменные жалобы на то, что священники («владельцы духовные»), а также мирские бунчуковые и значковые товарищи, то есть полковая старшина, «многое число козаков и мужиков со всеми их грунтами… поскупляли, и тех искупленых козаков,… и мужиков… в подданство себе… подворочали, от чего в службе козачей, … и во всяких денежных и хлебных до скарбу войскового податех и в прочих повинностях знатное учинилось умаление». Он напоминал о данной ему инструкциии, требовавшей «у казаков и посполитых людей грунтов не отнимать, казаков в подданство не принуждать… и от обид казаков и посполитых охранять».
Вскоре из гетманской столицы, Глухова, пришел ответ, в котором говорилось, что следует «отнятия грунтов и протчего, також принуждения козаков в подданство никому не допускать и самому того не чинить; а хто… добровольно и правильно производит куплю и продажу грунтов, того возбранить нельзя». Судя по всему, гетман сделал вид, что не понимает, что в большинстве случаев так называемая «добровольная» купля-продажа проводилась под давлением старшины.
Итак, складывалось положение, когда обнищавшие и продавшие свою землю казаки оказывались неспособными к службе, в то время как Дуров должен был требовать от них ее исполнения. Дуров, бывший, как указывалось выше, из отставных майоров, то есть, офицер регулярной армии, и как таковой, считавший недопустимым снижение боеспособности полка, всячески противодействовал старшине, чем резко восстановил ее против себя. Первым, кому он запретил «скуплю» казачьих земель, оказался все тот же тогда еще сотник Семен Галецкий, а затем местные стародубские «аристократы» Гудовичи, Шираи, Шаркевичи и другие. И пошло-поехало…
Однажды полковник Дуров, решив построить в Стародубе новую ратушу (здание администрации), распорядился о рубке деревьев для нее в «ранговом лесу», то есть в лесу, принадлежащем полку. Но когда лесорубы прибыли на место, назначенное для рубки, оказалось, что Гудович давно уже считал этот лес своим, а его скандальная супруга выгнала лесорубов, заявив, что есть у нее «три брусы, которых полковнику стародубскому на шибеницу (виселицу) дать не пожалею». И на Дурова посыпались жалобы оскорбленных аристократов во все инстанции. Гетман Апостол отвечал, что не может ничего сделать, ибо ему над Дуровым «нельзя было суда учинить для того, что он из русских полковников».
Но сразу после смерти гетмана в 1734 году Галецкий приехал в Петербург с жалобами на притеснения казачества со стороны Дурова. Услышав об этом, Петр Шаркевич, бывший приказчик Жоравки, а к этому времени ставший уже значковым товарищем в полку, отправил в Петербург своего сына Ивана, причем, пешком. Короче, сутяжники стародубские казаки были те еще. Своми слезными жалобами на имя императрицы представиткли старшины во главе с Галецким добился смещения Дурова. Более того, сам Галецкий был пожалован «по именному указу» урядом генерального бунчужного, то есть, вошел в состав управления гетманства, а должность стародубского сотника, которую он занимал до того, получил его сын Петр.
К концу жизни Галецкий составил себе значительное состояние, причем, как отмечают современники, для собирания его нередко пользовался и своей властью. Наверное, тогдашняя обстановка, напоминавшая нашу перестроечную эпоху, позволяла так поступать, и вообще, как говорил один тургеневский герой, «тогда это было во вкусе». Хроники сообщают о его владениях на территориях Стародубской, Погарской, Новгород-Северской и Почепской сотен.
Уряд генерального бунчужного войска Запорожского Галецкий занимал до своей смерти, последовавшей 8 июля 1738 году, когда он был «побит» в крымском походе, в сражении при Гайман-долине (сегодня с. Балки Запорожской области, Украина). Георгий Конисский в «Истории Русов или Малой России» отмечает, что полковник Семен Галецкий «… был… почитаем человеком отважным, предприимчивым и расторопным, и потому фельдмаршал (граф фон Миних, командовавший русскими войсками во время русско-турецкой войны 1735-1737 годов)…его уважал и почитал. Но излишнее честолюбие,.. завело его в пропасть гибельную, с повреждением доброй славы всего войска, ему подчиненного. Он прокладывал себе дорогу в Малороссийские Гетманы, на место недавно умершего Апостола, и вздумал прославиться нарочитыми подвигами воинскими...
Фельдмаршал по... заверению (по просьбе) Галецкого, поручил ему экспедицию (против турок), прибавив в помощь ему два полка драгунские. Полковник Галецкий, отрядив с собою 4 полка малороссийских: Гадяцкий, Нежинский, Стародубский и Черниговский, и взяв легкую тех полков артиллерию…, отправился… на татар. Поход сей производили по их же… хищным ухваткам, то есть, середину дня покоились войска и кормили лошадей в местах скрытных, а в прочее время и во всю ночь продолжали свой марш, и…достигли Гайман-Долины... Но в какое пришел изумление Галецкий, когда увидел при той долине необозримую степь, покрытую татарским становищем!
Он тотчас напал на татар, пробуждавшихся от сна, и во всей своей опрометчивости прошел их стан во все его пространство и поразил целые тысячи, а прочих рассыпал… Но когда возвратился он в долину, как в единое пристанище, способное для роздыха и водопоя, то тут окружен был татарами со всех сторон и принужден биться и устроить батарею, прикрытую по четырем углам легкою артиллериею. Нападение и отпор продолжались во весь день… и от множества трупов, побитых с обеих сторон людей и лошадей, сделан был вал…, довольно возвышенный, наподобие ретраншамента, и из него удобно защищались.
Но в вечеру… полезли татары… со всех сторон и…Галецкий, призвав сына своего, Петра, бывшего в Стародубском полку сотником Погарским, позволил ему спасаться, яко молодому человеку, всеми возможными способами, а о себе сказал, что он того делать не будет по должности присяги и своего начальства. И так войска оныя были многолюдством татарским разбиты на голову, и начальник Галецкий изрублен в куски, а сын его и несколько сот казаков и драгун спаслись во время наступившей темноты ночной между трупов… Убито же всех…5.270».

Украинский поэт Степан Руданский описал это событие в стихотворении «Миних»:
А тим часом прибув Мініх
Аж до Перекопа,
Перескочив рів глибокий
У чотири хлопа,
І пігнався серед Криму,
І став кримців бити,
Срібло, злото забирати
І села палити.
І попалив вражі села,
Назад повертає,
Аж до нього пан Галецький
Стиха промовляє:
"Пусти мене, отамане,
на час погуляти,
пусти мене з козаками
кримців пошукати".
І пускає його Мініх
В лихую годину,
І приходить пан Галецький
На Чорну Долину,
І вiн видитьн, що тьма-тьмуща
В долині татарів.
І не втерпів пан Галецький,
На сонних ударив.
І спужалися татари Стали утікати,
Тоді стали їх козаки
Кіньми доганяти
Та крівлею татарською
Шаблі обмивати.
І вернулися козаки,
Сіли, спочивають,
А тим часом і татари
Очі продирають
І козаків малу жменю
Кругом обступають.
Обступають, обступають,
Далі приступились.
І спішився пан Галецький,
Козаки спішились,
І добули десь у собі
Смертельної сили,
І в татарів свої шаблі
Раптом затопили.
І почалась різанина
В неділеньку зрання,
І різались по долині
Рання до смеркання
І як сіно під косою, Татари алились,
І з татарів на ополі
Вали поробились.
Аж під вечір і татари
Із коней злізають,
На потомлених козаків
Ще раз нападають.
Тоді живо пан Галецький
Сина закликає,
Ще живіше обіймає,
К серцю пригортає:
"Тікай, — каже, — милий Петре,
Тікай, милий сину,
А я, сину, — обіймає, —
А я тут загину…"
І кинувся між татарів,
Та вже не вертався,
Тілько слави з козаками
Вічної набрався
І дочувся за них Мініх,
Казав поховати,
А сам пішов на Вкраїну
Зиму зимувати.